Ви назвали мене другом своїм,
Другом новим незнайомим,
Другом далеким осяжним…
Відверто – то було неждано,
Час і хвилини – зупинилися на мить
Як почув – ті слова…
Але ж то були слова не Ваші
В той час вечірній смутний
Моя кохана Божая зоря!
І в серці моїм, щось защемило
в серце моє навіяла тривога…
Яка то є мука, який то є біль (який то біль гіркий)
Коли в серці твоїм панує печаль.
Печаль невгамовна, як отрута гірка
Яка тебе навіть не вжалить,
Вона, та печаль лише труїть тебе
Точніше за все – серце твоє…
Залишити коментар